Історія Росії найскладніші загадки

Аляска була колонізована російськими торговцями хутром. Самі вони не полювали на тюленів, використовуючи для цього місцевих жителів Аляски - алеутів. Багато з них було переселено і вислано в пошуках тюленів у віддалені райони - навіть до Каліфорнії.

Це було в 1612 і 1812 роках. Нікому іншому (крім татар в середньовіччі) цього не вдавалося.

У 1705 Цар Петро I, бажаючи модернізувати російське суспільство за західним зразком, ввів податок на носіння бороди. Могли носити її тільки ті, хто вніс необхідну оплату, а як доказ оплати, носили при собі цю монету.

Кирилиця з'явилася в дев'ятнадцятому столітті в Болгарії. Створення кирилиці приписують двом святим, християнським слов'янам - Кирилу і Мефодію (звідси і назва алфавіту).

У передреволюційний період російські комуністи часто здобували готівку грабуючи або викрадаючи людей з метою викупу. Особливо прибутковим виявилося пограбування банку в Тифлісі, в якому брав участь Сталін (не відіграючи істотної ролі). Під час пограбування загинули 40 людей, а вкрасти вдалося 341.000 рублів (це сума приблизно в 3,5 мільйона сучасних доларів США).

Після падіння Константинополя в 1453 році Москва оголосила спадкоємця і наступника Східної Римської імперії. Іван III одружився на Софії Палеологіньї, племінницею останнього імператора Костянтина XI, а своїм гербом залишив візантійського двоголового орла. У візантійській геральдиці двоголовий орел символізує двоїсту природу імператорської влади - і світської і церковної.

Слов'янське слово "цар" походить від латинського Цезар. Спочатку назва використовували в Болгарії - від десятого до п'ятнадцятого століть, а потім в Сербії (в чотирнадцятому столітті). Тільки в 1547 році назва була використана вперше в Росії, Іваном IV Грозним.